НОВИНИ

У останній тиждень вересня у школі пройшов тиждень початкових класів “Осінній калейдоскоп”. Тепла сонячна погода надихала дітей на творчість, вони намалювали барвисті осінні пейзажі і організували їх виставку, прикрасили осінніми витинанками двері та вікна класів.
Учні заздалегідь вивчили літературні твори за темою ”Хто так гарно розказав про осінь” і 28 вересня презентували їх товаришам. Учні 1 і 4 класів декламували поезію про цю чудову пору року, другокласники підготували вірші й пісню про осінні місяці, а третьокласники – пісню та інсценізацію “Вихвалялись овочі”.
Кульмінацією тижня стала виставка творчих робіт ‘’Веселі овочі й кумедні фрукти’’, оглянути яку мали можливість усі учні школи 30 вересня. Кит із кабачка, ведмедик з гарбуза, сороканіжка з яблучок, їжачки з груші й винограду, кукурудзяний міньйон і багато інших див дуже сподобались глядачам.
Сподіваємось, що погожі дні золотої осені триватимуть ще довго і наші школярики знайдуть у них натхнення для наступних цікавих справ.

...Ми так хочемо миру усі,
Щоби спокій був на землі,
Щоб квіти збирати в букет
І не боялись ракет!...
Учні 2-го класу разом із класним керівником Рудик Василиною Василівною приєдналися до відзначення МІЖНАРОДНОГО ДНЯ МИРУ.

Найбільше у світі щастя - це мир, коли люди живуть дружно та спокійно, земля не здригається від страшних вибухів, не ллються сльози горя... Сьогодні, у Міжнародний день миру, класний керівник Дума Галина Володимирівна провела з учнями 7 класу виховну годину "Ми за МИР"

З нагоди Дня миру у Довголуцькій СЗОШ І-ІІ ступенів був проведений флешмоб "Ми за мир в усьому світі".
Хай літають завжди журавлі,.
Колоски видзвонюють налиті,.
Ми за те, щоб мир був на землі,.
Для усіх людей на цілім світі.
О.Пархоменко

«ВИШИВАНКО МОЯ, ВИШИВАНКО»…

Вишивання моє, вишивання…
Чорний – сум, а червоний – кохання.
Синій – небо, зелений – буття.
Вишиванка – це наше життя!

Не перший рік у нашій школі, як і у всій Україні, відзначають День виши-ванки. І цього року учні, вчителі та батьки школи долучилися до акції «Одягни вишиванку» у третій четвер травня. Хтось радів своїм новим вишитим обновкам, хтось вдягнув улюблену вишиванку. Але всі були єдині у думці, що таке свято об’єднує і вчителів, і учнів різних класів.
Ще з сивої давнини відомо, що вишита сорочка є символом здоров’я та краси, оберегом щасливої долі та родової пам’яті. За традицією, вишита сорочка передавалася з покоління в покоління, із роду в рід як родинна реліквія. Цей укра-їнський оберіг пройшов крізь віки й нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до Батьківщини.
Учні та вчителі цього дня вдягнули вишиванку – національний український одяг – як символ єдності українського народу.
По класах відбулися виховні заходи, на яких учні та вчителі розповідали про історію української вишивки, про значення кольорів та символів, про те, що кожному регіону України притаманна своя вишивка.
Українська сорочка-вишиванка. Вона ввібрала в себе теплоту сонця і запах трави, шум гаїв і голубінь небес, всю розкіш землі і смуток чарівної пісні. Нині ми сприймаємо мову вишитої сорочки здебільшого, як сукупність візерунків, гру ко-льорів, майстерність вишивальниць. А вона, між тим, народилася не тільки, як ви-твір мистецтва, а й як наш оберіг. Бо закодована була одвічними життєдайними знаками сонця, землі і води. І захищала така сорочка, й сили додавала, й кохання берегла…
Сорочка була й залишається головним одягом людини, про що свідчать давні приповідки: «Своя сорочка ближче до тіла», «Щасливий, бо в сорочці родився». Вважається, що сорочка, яка безпосередньо облягає тіло, є провідни-ком магічної сили, прихованої в людині. Сорочка у чоловіків і в жінок мала сим-волічне значення оберегу від злих вітрів і недоброго ока. Ось чому при виготов-ленні сорочки треба було дотримуватися цілої низки засторог і магічних дій (ворожінь). «Народитися в сорочці» – значить, бути щасливим у житті. Тому сорочка – це не лише частина нашого гардеробу, а певна закодована сукупність сорока божественних енергій, що творять довершену та гармонійну долю людини.

…Благословенна та ясна година,
Коли Буквар до рук бере дитина.
Яка ж оце відповідальна мить,
Нехай Господь всіх вас благословить…
Такими словами розпочали свято «Прощання з Буквариком» наші першокласники.
Ось і настав той день, коли вони завершили працювати з першим у своєму житті підручником – Букварем, цією мудрою і необхідною для кожної людини у житті книжкою.
У гості до дітей завітали казкові герої: Мальвіна, Буратіно, Баба Яга, Яглик, Киця.
Жодна літера алфавіту не була залишена без уваги: їй був присвячений відповідний віршик.
Весело лунали пісеньки у виконанні першокласників.
Поради свого першого друга – Букварика учні запам’ятають на все своє життя.
«Хто багато читає, той багато знає! І сьогоднішнє свято – перша сходинка у шкільному житті, яку ви подолали власною працею», – такими словами завершила свято класний керівник першокласників Людмила Ярега.

ЗБЕРЕЖІМО ЗЕМЛЮ…

Живе в природі істина проста,
Я стверджую усе це не з нагоди:
В правічній мові Матері-природи
Родилась першим словом – доброта…
Учнями 7-8 класів Довголуцької СЗОШ І-ІІ ступенів був підготовлений та проведений захід «Збережімо Землю», присвячений Всесвітньому Дню Землі.
Мета заходу – розширити знання учнів про стан природи нашої планети, розкрити деякі екологічні проблеми, сприяти вихованню дбайливого ставлення до природи, формуванню екологічної культури.
Учні здійснили подорож країною «Екологія» із зупинками «Атмосфера», «Гідросфера», «Біологічна», «Демографія». На кожній із цих зупинок розкри-валися відповідні екологічні проблеми.
Виступ учнів супроводжувався зображеннями на мультимедійній дошці у вигляді презентацій та відео.
Присутні на заході мали можливість подивитися цікаві сценки «Іржава каска» та «Браконьєр у лісі».
На закінчення дійства всі учасники побудували «квітку життя», вказавши на пелюстках, що треба зробити, щоб зберегти природу.
Все на землі, все треба берегти,
І птаха, й звіра, і оту тваринку,
Не чванься тим, що цар природи ти,
Бо, врешті, ти – лише її частинка.

10.05.2020 року учні 8-го класу разом із класним керівником Галиною Брелик провели родинне свято матері «Величаємо тебе, мамо».
До свята учні готувалися заздалегідь: написали невеличкі твори на тему: «Найрідніша в світі – мама», а також намалювали портрети своїх мам – «Мама у дитинстві».
Свято розпочалося з молитви – звернення до Діви Пресвятої:
Маріє! Веселко миру,
Найкраща з усіх людей,
Прийми цю молитву щиру
Від українських дітей.
Свою шану і щиру любов учні висловлювали у віршах та піснях. Прозвучали пісні: «Тата і мами», «Все починається з мами», «Бабуся», «Пісня про матусю», «Ангели земні». Для своїх матерів учні підготували танець «Кадриль».
Під час свята проведено конкурси за участю матерів та бабусь: «Портрет мами», «Для двох», «Мамині руки».
Свято закінчилося врученням квітів та святковим вальсом із матусею.
Свято допомогло матерям та бабусям повернутися подумки до тих далеких часів свого дитинства.
В ході свята була завершена виставка «Наш весняний вернісаж».

«Дві грані великого таланту. Тарас Шевченко – поет та художник» -таку тему обрали педагоги Довголуцькій СЗОШ І-ІІ ступенів для інтегрованого уроку, який провели 4 травня в рамках засідання методичного об’єднання вчителів художньо–естетичного циклу.
Метою уроку було: простежити як в особі Тараса Шевченка співіснували два творчі світи: поетичний і малярський, ознайомити учнів із мистецькою спадщиною великого Кобзаря, зокрема як художника-портретиста, з картинами, що експонують-ся в Національному музеї Львова; довести, що і Шевченко-поет, і Шевченко - художник – обстоювач правди, виразник найглибших людських почуттів, народних мук і прагнень, будитель сонних душ, «володар в царстві духа».
Урок проходив під гаслом: «…У рухах пензля і пера нескорена душа палахко-тить…». Учасники семінару побачили інсценізацію уривку із твору «Тарасові шляхи» Оксани Іваненко, яку підготували учні 7-го класу Арсен Кліщун та Софія Юник. У виконанні учнів 5-го класу прозвучали пісні на слова Тараса Шевченка.
На екрані спливали фрагменти дитинства, юності поета, його навчання в Академії мистецтв. Використано відеоролик Національного музею імені Андрея Шептицького у Львові із записом виставки унікальних творів українського генія.
Всі мали можливість поглибити знання про живописну спадщину, про місце порт-ретної галереї у спадщині Шевченка, про особливо дорогого для Шевченка рисунка «Се мій батько».
– «Шевченко виконав рисунок у підлітковому віці, навчаючись у польського художника у м. Вільно. Юний художник зобразив батька такого, яким він його запам’ятав з дитинства – чоловіком середнього росту, у селянському одязі, з батогом у руках та зажуреним виразом обличчя», – вела розповідь екскурсовод музею.
Учні 5-го класу почули також про історію написання автопортретів, намальованих Шевченком на різних етапах своєї творчості. З захопленням слухали і дивилися на галерею автопортретів, а їх у творсті митця було аж 60!
Наступним етапом уроку було практична робота - «Намалювати свій автопортрет у техніці «бістр» (фарба чорно-бурого кольору). Юні художники впоралися із завданням, і незабаром з їхніх творів було оформлено виставку. Під час рефлексії уроку були використані різноманітні види діяльності учнів: і «мозковий штурм», і «асоціативний кущ». І,звичайно, ребус… Завданням додому учням було намалювати портрет друга (у техніці сепія).
Творча спадщина великого сина України, його життя – явище невичерпне, не-збагненне і вічне. Ми здається все знаємо про Кобзаря. Та це лише ілюзія, бо нам ще віки і віки йти до нього.
На завершення уроку всі учасники семінару виконали пісню «На високій дуже кручі…». До підготовки та проведення уроку були залучені учні 5 та 7 класів, вчителі образотворчого та музичного мистецтва Любомира Ткач і Галина Брелик та педагог-організатор Уляна Пилипів.

23 квітня у школі села Довголука заклали новий фруктовий сад. Учні та вчителі висадили поруч зі школою молоденькі яблуні та вишні. Загалом висадили 25 дерев. Молоді саджанці для нового саду придбав і привіз до школи керівник громадської організації «Права. Віра. Перемога» Ігор Брик. Він розказав дітям як правильно садити дерева й разом з ними взявся до роботи.
Діти з цікавістю слухали інструкції, а відтак активно долучилися до самого процесу. Хлопці носили воду копали й засипали ямки, дівчата тримали молоденькі саджанці, підливали й підв’язували їх. За кожним деревцем закріпили учнів, які мають його доглядати й оберігати. Тепер діти мають придумати гарну патріотичну назву для саду.
Варто зазначити, що це тільки перші саджанці. У майбутньому у школі планують продовжити висаджувати молоді дерева, щоб тут забуяв великий, молодий сад.

У середу, 18 квітня у Довголуцькій СЗОШ І-ІІ ст. відбулося засідання метоб’єднання вчителів початкових класів Грабовецької ОТГ. Ця традиційна офіційна зустріч педагогів відбувалася сонячного весняного дня через кілька днів після Великодня, тому була наповнена святковим настроєм та теплом.
Великодній час – пора співати гаївки. У презентації «Гаївки – справжній скарб української культури» про традиції гаювання у Довголуці та в Україні загалом розповіла вчитель Марія Ковальська. З великою шаною було згадано тих довголуччан, які зберегли традицію водити гаївки, навіть попри те, що церква у селі була закритою упродовж 1962-1989 рр., і збиратися на церковному подвір’ї на гаївки було доволі небезпечно. Серед цих сміливців була Галина Романівна Брелик, тоді - піонервожата!, а нині - вчитель історії Довголуцької СЗОШ, яка стала чудовим консультантом під час підготовки до свята. З особливою вдячністю згадували про Марію Михайлівну Бончаківську, колишнього вчителя української мови Довголуцької школи, яка записала тексти усіх народних пісень різних жанрів, що співалися у Довголуці, серед них і гаївки. У презентації прозвучали записи давньої веснянки «Гаїлова дочка» у виконанні Марії Михайлівни та гаївки «Ой копала кореня», яку виконала п. Іванна Смолянин.

Учні 3 та 4 класів під керівництвом своїх учителів Тетяни Володимирівни Курило та Марії Теодорівни Ковальської підготували святкове дійство «Гаївки кличуть дітей у коло». Дівчатка «Весняним танцем» запросили на свято Весну, роль якої майстерно виконала Софійка Тимчій, та разом з нею почали гаювати. Першою виконали авторську гаївку Марії Бончаківської «В нашім селі на видочку». А далі грали «Пливе качур», «Чижику – чижику», «Царівну», водили «Шума» та «Кривий танець», виконували жартівливі гаївки «Ой ти, старий діду», «Он, хлопці, он», «Де ти їдеш, Романочку», «топтали ряст». Усе дійство супроводжувалось інсценізаціями, віршами, танцями у колі, заплітанням – розплітанням рук, утворенням «воріт». Метою свята було виконати гаївки по-довголуцьки, зі збереженням автентичних текстів, мелодій та рухів і діти чудово впорались із цим завданням.
Хорошим подарунком до свят є листівка із квілінгу. Учитель 1 класу Людмила Федорівна Ярега провела майстер-клас із виготовлення листівки цим непростим способом. Усі роботи вчителів вийшли красивими і залишились їм на згадку.

У середу, 27 березня, у Довголуцькій СЗОШ І-ІІ ступенів відбувся семінар вчителів природничо-математичного циклу шкіл Конюхів та Довголука. На семінарі була присутня спеціаліст з питань освіти відділу соціально-гуманітарної політики та освіти Грабовецької ОТГ Леся Мізик.
В рамках семінару присутні побували на відкритому уроці з алгебри у 9-му класі, який провела вчитель математики, заступник директора з НВР Любомира Ткач. Урок пройшов у дещо незвичній формі, із використанням інноваційних технологій. Однією з сучасних технологій, яка дає учням можливість відчути свою спроможність, успішність, комфортність на уроці є метод проектів. Учасники семінару побачили презентації чотирьох міні-проектів, підготовлених учнями 9-го класу, у вигляді серій до науково-популярного серіалу «Як ми вивчали числові послідовності». У своїх проектах учні використали Інтернет-ресурси та довідкову літературу, історичний матеріал. У спеціально підготовленому випуску газети «Математичний калейдоскоп», школярі подали цікаві стародавні задачі із застосуванням арифметичної та геометричної прогресії та трошки гумору. Як підсумок уроку прозвучали слова:
Прогрес – це рух, це велич, це зростання,
Як Україні зараз він потрібний,
Прогресії – його сестриці рідні.
Це школа, математика, навчання.
І кожен з нас, як аксіому знає:
Без математики на ноги нам не стати.
Тож хай лунає лозунг наш крилатий
Прогресу без прогресій не буває!
Також учасники семінару ознайомилися з презентацією педагогічного досвіду даного вчителя.

Служінню рідній Україні присвятив великий Кобзар своє палке слово, щире серце, усе своє героїчне життя. Творчість Т. Г. Шевченка — це творчість людини, яка вміла любити. Любити свій народ і свою землю, віддавати всі свої душевні сили задля того, щоб український народ прокинувся від довгого сну і боровся за свої права й свободи. Це також творчість людини, яка намагалася глибоко пізнати життя та людей, відчути найменші порухи душі.
19 березня у Довголуцькій СЗОШ І-ІІ ст. відбувся конкурс "Вінок Шевченкові сплітаємо з віршів’’ на краще декламування його творів серед учнів 1–9 класів. Усі учасники з трепетом, шаною та повагою читали твори нашого Кобзаря. Конкурс проводився з метою залучення учнівської молоді до літературної спадщини Тараса Шевченка, виховання почуття любові до Батьківщини, гордості за свою націю і державу, співпереживання за долю рідного народу, створення умов для розвитку юних талантів та обдарувань, а також на підтримку їхнього творчого потенціалу. Занурившись у глибинний світ поезій Шевченка, учасники конкурсу відчули незбагненність і магію його слова.

У п’ятницю 16 березня 2018 р. в Довголуцькій СЗОШ І-ІІ ст. відбувся семінар класних керівників навчальних закладів Грабовецької ОТГ на тему «Стежками Заповідей Божих». Його провели голова методичного об’єднання класних керівників Наталія Бойко та класний керівник 8 класу Галина Дума.
Мета семінару - поглибити знання про актуальність Заповідей Божих для сучасної людини; розвивати вміння правильно чинити в різних життєвих ситуаціях; виховувати відповідальність.
Ведучі розповіли про Закони Божі. Присутні переглянули презентацію Заповідей. Діти виконали пісні «Лине пісня про Ісуса», «Люба матусю і любий татусь», «За все тобі я дякую», мультфільм « Не взивай надаремно імені Господа Бога Твого».
Головне, що Люблячий нас Творець дає ці Десять Заповідей нам зі Свого великого милосердя, через любов до нас немічних, не як обузу і непотрібний тягар, а як інструмент для осягнення щастя і Царства Небесного. Не випадково Ісус Христос наголошує на цих словах: „Хто любить Мене, той заповіді Мої зберігає”. В іншому місці Євангелія читаємо: „А Заповіді Мої не важкі..., бо тягар Мій легкий і ярмо Моє любе...”, „Заповіді, які дають життя тому, хто їх виконує...”.

У Довголуцькій школі провели Андріївські вечорниці. Це одне з поміж найбільших зимових свят, найвеселіше та найочікуваніше. У цей день сільська молодь збиралася в одній хаті, де влаштовували усілякі забави.
Давній український обряд відтворили учні 9 класу спільно зі своїм класним керівником Світланою Лешик
З допомогою пісень та забав учасники зуміли відтворити на сцені найправдивішу картину проведення обряду Андріївських ворожінь. Під час співу душі дітей були переповнені почуттям любові до рідного краю, бо які ж вечорниці без неї – милої, веселої, дорогої нам з дитинства – української народної пісні.
Веселі конкурси, чарівне ворожіння,запальний танець - все дарувало радість. Але особливо були до смаку гарячі варенички, які для учнів школи приготували батьки.
На вечорниці завітали також веселі та жартівливі баба Параска та баба Палажка, які звеселили своїм запальним танцем та гуморесками.

Запрошуємо всіх бажаючих взяти активну участь у розвитку ресурсу.